Пам'ятка для населення. Що необхідно знати про сказ

Захворювання на сказ було описано ще 3000 років тому, але і в наші дні воно не втратило своєї  актуальності і реєструється більш ніж в 160 країнах світу. Щорічно понад 10 мільйонів людей  отримують різні пошкодження від тварин і близько 50 тисяч гинуть від укусів тварин, хворих на  сказ. 

___До кінця 19 століття ніякі засоби не рятували людей і тварин від цієї хвороби. Кожен заражений  був приречений. І тільки в 1885 році французький вчений Луї Пастер відкрив метод профілактики  проти сказу. Його перший пацієнт - дев'ятирічний хлопчик, покусаний скаженою собакою, був  врятований від неминучої загибелі. 

___Що таке сказ? 

___Сказ - це інфекційна хвороба з переважним ураженням центральної нервової системи, що  супроводжується судомами, спазмами глоткової і дихальної мускулатури. 

Сказом частіше хворіють дикі тварини - вовки, лисиці, єноти, борсуки, ведмеді, білки та інші. Від  них при укусі, ослиненні заражаються домашні тварини і люди. 

Збудник сказу - специфічний вірус, що міститься в слині хворої тварини. При укусі разом зі слиною  вірус потрапляє в рану. Дуже небезпечне потрапляння слини хворої тварини на слизові оболонки  очей, рота, носа, а також на шкіру, де можуть бути невидимі простим оком ушкодження. ___Серед людей захворювання на сказ поширюють зазвичай домашні тварини. Особливу небезпеку  становлять бродячі собаки і кішки. Домашні тварини можуть заражатися одна від одної і від диких  тварин. 

___За останні роки найчастішим джерелом поширення хвороби стали лисиці.

Ознаки сказу у тварин 

___Вони дуже різноманітні. Найбільш характерні - слиновиділення, водобоязнь, агресивність,  параліч, але іноді вони можуть бути відсутні. 

___У собак і кішок сказ протікає в двох формах: буйній і тихій. 

Хвора буйною формою тварина стає агресивною, ховається по кутах, часто змінює місце  проживання, тікає з дому, гризе неїстівні предмети. 

___Голос - пропадає. 

___Собака стає дратівливою відмовляється від їжі і води, не відгукується на поклик, не слухається  господаря. 

___У неї відвисає хвіст і нижня щелепа, рясно виділяється слина, з'являється хиткість ходи. ___Тварина здатна мовчки, без гавкоту, накинутися на зустрічних і вкусити їх. ___Найбільш небезпечна інша форма сказу - тиха. Основні ознаки хвороби можуть бути виражені  слабо. 

___Шляхи зараження людини

___Зараження людини може відбутися при укусі та ослиненні хворою твариною, коли вірус разом зі  слиною тварини потрапляє в рану. 

___Також у разі потрапляння слини на слизові оболонки очей, носа, рота, пошкоджені шкірні  покриви. 

___Дуже небезпечні подряпини, нанесені кігтями, тварини часто лижуть лапи, тому на пазурах  залишається певна кількість збудника інфекції, яка достатня для зараження. 

___Заразитися сказом можна і від зовні здорової тварини, тому що в ряді випадків сказ у тварин  може протікати у безсимптомній формі (у собак перші ознаки захворювання проявляються через 3-6  тижнів після зараження). 

___При всіх подібних контактах з тваринами необхідно: 

___Промити рану, садно, подряпину великою кількістю проточної води з милом. ___Обробити рани йодною настоянкою. 

___Накласти стерильну пов'язку. 

___Негайно звернутися в медичний заклад. 

___Перебіг хвороби у людини 

___Захворювання настає після інкубаційного періоду (4-6 тижнів), протягом якого вірус з місця  проникнення в організм просувається до головного мозку і викликає його запалення. У деяких  випадках цей період скорочується до 1-2 тижнів або збільшується до 1 року і більше. Спочатку з'являються симптоми загального нездужання: температура, нудота, блювота,  головний біль, загальна слабкість. 

___Поступово наростає сильне почуття тривоги, з'являється свербіж, поколювання, тянучі болі по  ходу найближчих до місця укусу нервових шляхів. 

___Далі хвороба переходить у стадію виражених клінічних явищ. Розвивається водобоязнь - хворобливе судомне скорочення м'язів глотки і гортані при спробі пити воду, при вигляді води, при  звуці води, що ллється. 

___Заходи профілактики та захисту від сказу 

___Суворо дотримуватися правил утримання собак, котів та інших тварин, щорічно робити їм  щеплення проти сказу. 

___Уникати контактів з дикими та безпритульними тваринами; роз'яснювати це дітям, щоб  уникнути зараження не тільки сказом, але й іншими небезпечними захворюваннями. Проявляти насторогу у разі незвичної поведінки тварини або без причини агресивної поведінки  будь-якої домашньої тварини і повідомляти про це у ветеринарну службу. 

___При виявленні трупів тварин не чіпати їх, не знімати шкірку, а в обов'язковому порядку повідомити у ветеринарну службу. 

___Не слід вбивати домашню тварину, що покусала або подряпала людину, за нею має бути  встановлено 10-денне спостереження. 

___У разі укусу якою-небудь твариною - негайно звернутися до лікаря. 

Щеплення від сказу - залишається поки що єдиним засобом, щодо запобігання цьому  захворюванню. Курс щеплень складає всього шість ін'єкцій і передбачає їх своєчасне проведення  відповідно до призначення лікаря і за певною схемою. 

___Ні в якому разі недопустимо самовільно перервати вакцинацію, припиняти або скорочувати  курс, інакше щеплення будуть неефективні.