Утримання джерел нецентралізованого водопостачання
Близько третини населення України отримують питну воду з громадських або приватних колодязів, які є об’єктами нецентралізованого водопостачання. Крім того основним джерелом водопостачання у сільській місцевості залишаються власні свердловини або ж колодязі. Також реалії війни (руйнування мереж централізованого водопостачання) призвели до збільшення використання нецентралізованих джерел водопостачання (криниць, свердловин, каптажів).
На забруднення питної води можуть впливати весняні паводки, дощі, розставання снігу, ґрунтові та стічні води, використання пестицидів та агрохімікатів. Забруднена вода може викликати такі захворювання як черевний тиф, холера, дизентерія, вірусний гепатит A, гельмінтози тощо.
Олександрійське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області інформує, санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання колодязів, їх утримання та якості води з колодязів регулюються Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» ДСанПіН 2.2.4-171-10.
Враховуючи викладене, всім балансоутримувачам, власникам колодязів необхідно дотримуватись наступних вимог:
- - ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод);
- - влаштування стінок колодязя проводити переважно монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, а за їх відсутності – керамікою, цеглою, каменем або деревом. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин;
- - каміння для влаштування стінок колодязя повинно бути з міцних стійких порід та укладатись на цементний розчин;
- - у разі використання дерев’яних зрубів слід застосовувати колоди завтовшки не менше ніж 0,25 м, прямі, без глибоких шпарин і червоточин, не уражені грибком, витримані (заготовлені не менше ніж за 5-6 місяців до їх використання). При цьому перевагу необхідно надавати таким породам дерева, як модрина, вільха, в’яз чи берест, але можна застосовувати також дуб і сосну (дуб та сосна з початку експлуатації можуть надавати воді присмак та запах). Вінця надводної частини зрубу можна робити з колод або брусів сосни або ялини;
- - підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр для кращого його розкриття та збільшення шару води. При слабкому водоносному потоці необхідно розширити зруб колодязя у нижній частині;
- - у разі влаштування колодязя в галькових, гравелистих ґрунтах або у скельних породах, що обвалюються, дно колодязя не закріплюють, а у стінках водоприймальної частини передбачаються створи діаметром 15-30 мм, розташовані у шахматному порядку через 0,2-0,3 м (дірчатий фільтр) для надходження води в колодязь;
- - для опущення в колодязь людини з метою його чистки та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби, розміщені у шахматному порядку на відстані 0,3 м одна від одної;
- - наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менш як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку;
- - для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси (краще електрозанурювальні). Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим «журавлем» з відром для загального користування;
- - для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити «замок» із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15-20 см та з ухилом від колодязя;
- - навколо колодязя, розміщеного у водопроникаючих ґрунтах (піски, піщано-гравійні, піщано-галькові) з невеликим (2 м) покриттям супіску, суглинків, необхідно цементувати майданчик радіусом не менше ніж 2 м та з ухилом від колодязя;
Крім того відповідно до санітарних вимог, не менше 1 разу на рік необхідно проводити чищення колодязя. Двічі на рік, у весняний і осінній періоди, необхідно проводити профілактичну дезінфекцію води у колодязі з наступним лабораторним контролем ефективності проведеного заходу.
У разі виникнення ознак інфекційних захворювань чи отруєнь терміново звертайтесь за медичною допомогою, бережіть себе та своїх близьких!
Олександрійське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області
