Окремі випадки застосування апостилю

  • 595

 

Для початку, апостиль – це спеціальний штамп, який, відповідно до Гаазької конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961, ставиться на офіційних документах, що надходять від держав - учасниць Конвенції. Апостиль засвідчує достовірність підпису особи, яка підписала документ, а також автентичність печатки чи штампа, яким його скріплено, та є спрощеною та більш універсальною процедурою порівняно із легалізацією.

Беручи до уваги Конвенцію про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, то існують окремі випадки застосування апостилю, які пропонують застосовувати на основі принципу взаємності.

А саме, у Вірменії, Таджикистані, Узбекистані, Киргизстані, Казахстані та Росії вимагають апостилювання документів, виданих податковими органами України.

В Азербайджані вимагають засвідчувати штампом «апостиль» документи, що подаються для визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражних судів України.

Білорусь вимагає апостилювання усіх офіційних документів, крім тих, що пересилаються у відносинах між установами юстиції. (З урахуванням Указу Президента України від 02.10.2020 420/2020 «Про деякі заходи щодо залучення підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, які є громадянами Республіки Білорусь» в Україні вимога проставлення апостилю тимчасово, строком на один рік, починаючи з 01.01.2021 не застосовується окремими органами до офіційних документів, виданих компетентними органами Республіки Білорусь, необхідних для здійснення трудової діяльності в Україні).

Слідуючи статті 17 Договору між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах 2004 року, документи,  які на  території  однієї  Договірної  Сторони складені або засвідчені органом або спеціально уповноваженою на це особою в межах їх компетенції і в установленій формі та засвідчені офіційною  печаткою,  приймаються  на  території  іншої Договірної Сторони  без  будь-якого   спеціального   засвідчення.   Те   саме стосується  і засвідчення підпису громадянина,  копій і перекладів документів, та такі документи мають однакову доказову силу на територіях обох Договірних Сторін. Однак, дане положення неоднаково тлумачиться компетентними органами Болгарії, що призводить до окремих випадків відмов у прийнятті до розгляду документів, виданих компетентними органами України без додаткового засвідчення штампом «апостиль».

Відповідно до Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах 1995 року, у Грузії вимагають апостилювання документів, виданих податковими органами України.

 Відповідно до Договору між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року, у Польщі вимагають проставлення апостилю на офіційних документах про освіту та документах, виданих архівними установами України, що подаються для оформлення дозволів на постійне проживання у Польщі.

Слід звернути увагу, що апостиль буває не лише паперовий, а й електронний (офіційно запроваджений під час засідання спеціальної комісії з Загальних питань та політики на Гаазької конференції з приватного міжнародного права в квітні 2006 року).

У рамках Пілотної програми з електронного апостилю (e-APP), Гаазька конференція з приватного міжнародного права (HCCH) і Національна асоціація нотаріусів (NNA), разом з будь-якою зацікавленою державою, розвивають, просувають і допомагають в застосуванні недорогих, операційних і безпечних моделей програмного забезпечення з метою видачі та використання електронних апостилей, та роботи електронних реєстрів апостилей. 

            Наразі список країн, де запроваджено електронний апостиль або сервіс з перевірки апостилів налічує 41 країну (в тому числі Україну).