Попельнастівська громада

Кіровоградська область, Олександрійський район

Фонд соціального страхування України інформує

Дата: 16.07.2020 08:25
Кількість переглядів: 17

     Додаток 1 до листа від _______________ №__________________ Створення комісії (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підприємства, установи, організації. Питання створення комісії по соціальному страхуванню врегульовано ч.3 ст. 30 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якою передбачено, що рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі або організації. Порядок створення та функціонування комісії або уповноваженого по соціальному страхуванню детально викладено в Положенні про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року №13 (далі Положення). Згідно даного Положення, така комісія утворюється на кожному підприємстві, що використовує найману працю незалежно від форми власності, і приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення застрахованим особам, а саме: • допомоги по тимчасовій непрацездатності; • допомоги по вагітності та пологах; • допомоги на поховання. Варто звернути увагу на те, що якщо на підприємстві не більше 15 (включно) застрахованих осіб працюючих за наймом, то комісію можна не створювати, згідно пунктом 1.4 розділу І Положення. У цьому випадку на загальних зборах працівників вибирають уповноваженого із соціального страхування, який разом із призначеним представником підприємства забезпечує здійснення своїх повноважень. До складу комісії повинні входити: • з боку підприємства - представники адміністрації підприємства; • з боку застрахованих осіб - представники працівників в особі профспілкової організації підприємства а за її відсутності - іншого уповноваженого органу, який представляє інтереси працівників. Найпоширенішою помилкою при створенні комісії є недотримання принципу паритетності, це той випадок коли комісія складається з п’яти членів, або семи, або трьох. Дотримання принципу паритетності, говорить про необхідність делегування до комісії від кожної сторони однакової кількості представників. Наприклад, два представника від сторони роботодавця і два представника від сторони застрахованих осіб. З боку підприємства члени комісії призначаються наказом або іншим розпорядчим документом. З боку працівників члени комісії обираються. Виборний орган профспілкової організації (або представницький орган кількох профспілкових організацій чи інший подібний орган, обраний згідно статті 245 Кодексу законів про працю України) затверджує постанову (протокол) про делегування до складу комісії представників. На першому засіданні комісії відкритим голосуванням обирається голова комісії та його заступник. Голова комісії і його заступник повинні представляти різні представницькі сторони: один з них має представляти адміністрацію підприємства, інший — працівників підприємства. Кількість створюваних на підприємствах комісій із соціального страхування, законодавством не обмежена. При цьому діє принцип: одна комісія на один центр нарахування та виплати заробітної плати. Тобто, якщо підприємство має структурні підрозділи з відокремленою функцією нарахування заробітної плати, то у кожному такому підрозділі створюється окрема комісія. Якщо нарахування та виплата заробітної плати здійснюються централізовано, створюється центральна комісія.

     Додаток 2 до листа від _______________ №_________________ Оформлення листків непрацездатності відповідно до Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 року №532/274/136-ос/1406. Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом ? копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи (ч.1 ст. 31 Закону України №1105 – ХІV (в редакції від 11.10.2018 року). У разі виявлення порушень у заповненні листка непрацездатності комісія із соціального страхування підприємства, установи, організації має прийняти рішення про повернення таких листків непрацездатності застрахованій особі для внесення закладами охорони здоров'я, якими вони були видані, відповідних доповнень та виправлень. Згідно п.1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 року №532/274/136-ос/1406 (далі – Інструкція №532) записи в листку непрацездатності (далі ЛН) здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом. На лицьовому боці ЛН: - підкреслюється слово «первинний» або «продовження» із зазначенням номера та серії попереднього листка непрацездатності в разі його продовження; - повну назву та місцезнаходження закладу охорони здоров’я, що підтверджується штампом і печаткою цього закладу «Для листків непрацездатності»; - дату видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами назва місяця, цифрою вказується рік); - прізвище, ім’я, по батькові непрацездатного (повністю); - вік (кількість повних років цифрами); - стать (підкреслюється); - місце роботи: назва і місцезнаходження підприємства, на якому працює непрацездатний (повністю). Найчастіше трапляються помилки при заповненні листків, коли зазначаються назва та місцезнаходження закладу охорони здоров’я чи місце роботи підприємства, установи, організації юридичної особи. Місцезнаходженням юридичної особи визначається місце її державної реєстрації, згідно вимог Цивільного кодексу України, вимог до написання найменування в листку непрацездатності може вказуватись скорочено організаційно-правова форма юридичної особи (КНП, КЗ, ТОВ тощо), якщо вона затверджена установчими документами, а назва та місцезнаходження закладу охорони здоров’я чи організації, установи, підприємства, яка вказується в лапках, повинна вказуватись повністю.. - у графі "Причина непрацездатності:" слід обов'язково підкреслити відповідну причину звільнення від роботи. Пункти 2, 4 виправленню не підлягають. У графі "Режим:" обов'язково вказується режим, який призначається хворому: стаціонарний, амбулаторний, постільний, домашній, санаторний, вільний тощо. У разі недотримання хворим призначеного режиму лікар повинен записати дату порушення у графі «Відмітка про порушення режиму» і засвідчити цей запис своїм підписом. Вид порушення викладається у графі «Примітка». До порушень належать, зокрема, такі: невчасне прибуття на прийом до лікаря, лікарсько-консультативної комісії або медико-соціальної експертної комісії; алкогольне, токсичне, наркотичне сп’яніння під час лікування; вихід на роботу в період хвороби; виїзд на лікування в іншому закладі охорони здоров’я без відмітки про дозвіл виїзду; самовільне залишення закладу охорони здоров’я; відмова від направлення на МСЕК. У разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з ним, робиться позначка про таке сп'яніння. Особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза місцем постійного проживання (роботи) ЛН видається за підписом головного лікаря у графі «Видачу листка непрацездатності дозволяю», який засвідчується круглою печаткою закладу охорони здоров’я. Під час заповнення листка непрацездатності дозволяється не більше двох виправлень на бланку. Якщо виправлень більше такий листок непрацездатності оплаті не підлягає. У цьому випадку «зіпсований» лікарняний лист повертають працівнику, щоб він обміняв його на «новий» — дублікат. У разі втрати ЛН лікуючим лікарем також видається дублікат ЛН за умови надання особою довідки з місця роботи про те, що виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за цим ЛН не проводилася. Отже, для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною та необхідною умовою, яка підтверджує юридичний факт наявності права на її отримання, є належним чином оформлений листок непрацездатності. Обов’язок щодо перевірки правильності заповнення листка непрацездатності покладено на комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності із соціального страхування.

       Додаток 3 до листа від _______________ №_________________ Обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням” від 26 вересня 2001 р. № 1266 (далі Порядок № 1266). Порядок № 1266 в оновленій редакції почав діяти з 4 липня 2015 року. Це означає, що для всіх страхових випадків, які настали 04 липня 2015 року і пізніше (тобто саме на дату настання страхового випадку), застосовуються наступні правила розрахунку. Нагадаємо основні правила розрахунку середньої зарплати: 1. Розрахунковий період у загальному випадку становить 12 календарних місяців. 2. Середню заробітну плату обчислюють за 1 календарний день. 3. До розрахунку включають виплати, з яких справляли ЄСВ. Це означає, що в розрахунку беруть участь виплати, нараховані як за відпрацьований період, так і не відпрацьований (наприклад, відпускні). 4. З розрахункового періоду виключають дні, не відпрацьовані з поважних причин. Причому перелік поважних причин поповнився відпусткою без збереження заробітної плати, що надається на законодавчих підставах (зокрема, на підставі ст. 25 і 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР). 5. Оплаті підлягають календарні дні тимчасової непрацездатності. Мінімальна гарантія розміру допомоги по вагітності та пологах Якщо сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць є меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку, застрахованій особі нараховується допомога по вагітності та пологах, виходячи із встановленої мінімальної заробітної плати: (Х / 30,44) • У, де Х – мінімальна заробітна плата, встановлена на час настання страхового випадку, У – тривалість листка непрацездатності по вагітності та пологах у днях. Максимальна величина Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності й допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувались страхові внески до Фонду. Обмеження розміру матеріального забезпечення. Якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців: а) допомога по тимчасовій непрацездатності обчислюється, виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку; б) допомога по вагітності та пологах обчислюється, виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку. Нагадаємо, допомога по вагітності та пологах складає 100% середньоденної заробітної плати за весь період відпустки по вагітності та пологах і не залежить від страхового стажу. Допомога з тимчасової втрати працездатності виплачується Фондом, починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності й до моменту одужання або встановлення МСЕК інвалідності. Розмір зазначеної допомоги залежить від тривалості страхового стажу та складає 50% середньоденної заробітної плати (якщо стаж не перевищує 3 років), 60% (при стажі від 3 до 5 років), 70% (від 5 до 8 років) і 100% (якщо стаж – понад 8 років, або за наявності пільг відповідно до законодавства).

     Додаток 4 до листа від _______________ №_________________ Оплата листків непрацездатності в період карантину У період карантину крім звичних виплат Фонд соціального страхування України надає допомогу за додатковими страховими випадками – зокрема, у разі ізоляції від COVID-19. Право на отримання цієї виплати мають усі застраховані особи, тобто кожен працевлаштований. Така допомога фінансується Фондом у разі самоізоляції під медичним наглядом або перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби, а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій. Виключною підставою для її нарахування є виданий у встановленому порядку лікарняний листок із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19–11». Строк видачі таких листків непрацездатності відповідно до діючих нормативно-правових актів і галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я складає 14 днів. Як і в загальних випадках, лікарняний спочатку видається на п’ять днів з наступним продовженням. Розмір допомоги від Фонду за такими лікарняними листками складає 50% середньої заробітної плати та не залежить від тривалості страхового стажу працівника. ФССУ здійснює фінансування, починаючи з шостого дня, перші п’ять днів оплачуються роботодавцем. Однак для медичних працівників компенсація втраченого заробітку за час ізоляції від COVID-19 здійснюється Фондом у розмірі 100% середнього доходу і також не залежить від тривалості страхового стажу. Щоб отримати від Фонду допомогу, необхідно передати отриманий листок непрацездатності із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19–11» своєму роботодавцю. У свою чергу роботодавець на підставі отриманого від працівника лікарняного листка оформлює заяву-розрахунок, у якій вказує причину непрацездатності – 11, тобто ізоляція від COVID-19, та передає її до Фонду на фінансування. У разі подання працівниками лікарняних листків із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19 – 11», на їх підставі формується окрема заява-розрахунок, до якої необхідно включати лише зазначені листки непрацездатності.

     Додаток 5 до листа від _______________ №_________________ Порядок здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19 Для отримання одноразової страхової допомоги відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» медичні працівники, яким буде встановлено інвалідність внаслідок захворювання на COVID-19, а також члени родини, батьки та утриманці в разі смерті медичного працівника мають подати до робочого органу Фонду соціального страхування України відповідну заяву. Форми заяв про призначення страхових виплат затверджено наказом виконавчої дирекції Фонду. У разі смерті медичного працівника від COVID-19 внаслідок виконання професійних обов’язків, відповідно до рішення Уряду за кошти державного бюджету ФССУ здійснить виплату одноразової допомоги у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, що становить 1,576 млн гривень. Зазначені кошти будуть пропорційно розподілені між членами сім’ї, батьками і утриманцями. Родичі та утриманці померлого через коронавірусну інфекцію медичного працівника мають подати заяву до робочого органу Фонду за місцем проживання медика на момент смерті. У заяві необхідно вказати власні персональні дані, інформацію щодо всіх членів родини, утриманців і батьків померлого, про яких відомо заявнику, та особовий рахунок в банку, на який необхідно здійснити виплату. До заяви додаються копії паспорта, ідентифікаційного коду заявника, а також копії документів, що підтверджують право на одноразову допомогу (свідоцтво про шлюб у разі виплати допомоги чоловіку/дружині медика, свідоцтво про народження медика в разі виплати батькам тощо), примірник акту розслідування гострого професійного захворювання медичного працівника та ін. У випадку встановлення медичному працівнику інвалідності протягом одного календарного року після захворювання на COVID-19 внаслідок виконання професійних обов’язків, медик має подати заяву до робочого органу Фонду за місцем свого проживання. Залежно від встановленої групи інвалідності виплати складуть від 630,6 тис. грн (ІІІ група інвалідності), до 735,7 тис. грн (ІІ група) і 840,8 тис. грн (І група). До заяви додаються копії паспорта та ідентифікаційного коду, висновок МСЕК про групу інвалідності та ступінь втрати працездатності, примірник акта розслідування гострого професійного захворювання та ін. Виплата одноразової допомоги здійснюється Фондом соціального страхування України за кошти державного бюджету упродовж місяця з моменту прийняття заяви.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора