Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області

УВАГА ФАЛЬСИФІКАТ у маслі!!! Проєкт «Стоп фальсифікат» виявив, що близько 20% солодковершкового масла у роздрібних мережах Сум, Нової Одеси, Черкас та Калуша містить рослинні жири. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів проведе позапланові перевірки виробників масла - потенційних порушників про що повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби. Відповідно до доручення головного ветеринарного інспектора України Бориса Кобаля в Миколаївській, Одеській, Івано-Франківській, Хмельницькій, Харківській та Дніпропетровській областях будуть проведені позапланові заходи державного контролю ряду виробників масла солодко вершкового. Підставою для проведення зазначених перевірок є передані до Держпродспоживслужби результати лабораторних досліджень зразків масла солодковершкового, відібраних громадськими активістами та журналістами під час масштабного медійного проекту «Стоп фальсифікат. Масло». У рамках зазначеного проекту були встановлені факти невідповідності виробництва та обігу масла солодковершкового у таких операторів ринку: ТОВ «Миколаївмолпром», ТОВ «Фірма Апрель», ТОВ «Титан» на замовлення ТОВ «Таврія-В», ТДВ «Івано-Франківський міськмолзавод», ТМ «Наш Продукт», ДП «Старокостянстинівський молочний завод», ТОВ «Богодухівський молзавод», ТОВ «Інтер-мол». Відділ безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Олександрійського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області

“ЩО ТАКЕ ФАЛЬСИФІКАТ?” Слово “фальсифікат” ми чуємо мало не щодня. Ним лякають з екранів телевізорів та сторінок газет. А що ж насправді криється за цим словом? Які бувають види фальсифікації продукції та чим нам загрожує покупка таких продуктів. Слово фальсифікація походить від латинського “falcifiko”, що означає “підробка”. За визначенням, фальсифікація – це дії, спрямовані на зниження якості, погіршення споживчих властивостей або зменшення кількості товару. При цьому зберігаються найбільш характерні, але несуттєві ознаки, що допомагає обдурити споживача. Фальсифікація продовольчих товарів – це надання їм окремих типових характеристик при загальному погіршенні найбільш значимих властивостей харчової цінності, у тому числі безпечності. Якщо простіше – фальсифікована продукція дуже схожа на справжню, майже так само пахне і смакує, має таку ж або схожу консистенцію. Але при цьому не має повноцінних білків, жирів та вітамінів. Фальсифікат – це харчова продукція та продовольча сировина, у якій склад, властивості та характеристики спеціально замінені на гірші. А покупець отримує неповну або недостовірну інформацію про них. Фальсифікація продукції буває: асортиментна, якісна, кількісна, інформаційна та вартісна. Асортиментна, або видова, фальсифікація – це повна або часткова заміна продукту його замінником, зі збереженням схожості однієї або кількох ознак. Наприклад, заміна одного виду плодів на інший (персик на яблуко у йогурті), заміна вищого сорту борошна на нижчий (у хлібі або макаронних виробах), заміна вершкового масла на маргарин або рослинну олію. Для омани споживача у такі вироби додають харчові добавки (барвники, ароматизатори), харчові та нехарчові замінники. Вони дешевші за складники, які мають бути у даному продукті. Найчастіше для фальсифікації рідких продуктів використовують воду. Буває, додають замість справжніх продуктів імітатори – це речовини, що спеціально розроблені для заміни натуральних складників. Наприклад, кофейні напої із зерновими або цикорієм. Соки, сиропи і напої із синтетичними барвниками або ароматизаторами. Нехарчові замінники – це крейда, гіпс, попіл та інші неїстівні речовини. Їх також можуть додавати у продукти. Підробку можна виявити за кольором, виглядом, смаком. Але точний висновок може дати лише спеціалізована (акредитована) лабораторія. Якісна фальсифікація – це підробка товарів за допомогою харчових та нехарчових добавок для покращення органолептичних властивостей. Інші споживчі властивості при цьому можуть бути втрачені. Якісна фальсифікація – це також заміна товару вищого ґатунку на менш якісний. Різновидом якісної фальсифікації є часткова або повна заміна натурального продукту на відходи. Наприклад, продаж під виглядом свіжого чаю – спитого. Засоби якісної фальсифікації – добавки або товари того ж найменування, які вказані на маркуванні, але нижчої якості. Так, у хлібобулочних виробах якісна фальсифікація – це заміна частини борошна на низькосортне, використання відбілювачів, розрихлювачів замість дріжджів. Може бути також підвищений вміст води, недостатня кількість масла, яєць, цукру. У кондитерському виробництві у шоколадну глазур можуть вводити замість какао-масла (дорогий компонент) рослинні жири. Щоб збільшити масу глазурі – додають надто багато води та цукру. У справжній глазурі, що є жировим середовищем, вода не розчиняється. Тому фальсифікатори передбачливо вводять спочатку поверхнево-активні речовини – лецитин, фосфатидні та інші концентрати. І завдяки цьому збільшують кількість води з 1% до 6-9%. У цукор можуть додавати борошна, манної круги, солі, а то й будівельного гіпсу. Якісна фальсифікація – не рідкість у молочній промисловості, особливо при виробництві згущеного молока та морозива. У них замість молочних додають рослинні жири. Якщо на етикетці написано “вершки сухі рослинні, соєвий білок, ароматизатори, емульгатори, загущувачі, то такий продукт важко назвати морозивом. У ковбасних виробах можлива заміна частини м’яса на більш дешевий шпиг і з’єднувальну тканину, додавання рослинних компонентів (соя або кукурудза). У чаї якісна фальсифікація – це підмішування низькоякісних компонентів (волокон або черешків), продаж старого низькоякісного продукту. Окремо варто виділити такий спосіб якісної фальсифікації як додавання антибіотиків. Їх застосовують як засіб продовження зберігання, зокрема, овочів та фруктів. Невипадково цитрусові з Грузії чи Азербайджану псуються швидше за своїх “сородичів” із більш далеких країн. В українських стандартах на свіжі овочі та фрукти про застосування антибіотиків нічого не сказано. Відповідно, і перевірки за цим параметром продукція не проходить, і медико-біологічні вимоги та санітарні норми якості не вимагають вказувати інформацію про антибіотики. Якщо яблуко не псується цілий рік у звичайному холодильнику – воно обов’язково пройшло якусь обробку: антибіотики – всередину, захисний шар з парафіну або воску – на поверхню. У цитрусових шкідливі речовини частково видаляються разом зі шкіркою. У яблуках або грушах – ні. Тому фрукти треба обов’язково мити щіточкою, і бажано у мильній воді. А ще краще– зняти шкірку, особливо якщо фрукти купуються для дитини. Кількісна фальсифікація – це обман покупця за рахунок відхилення маси товару. Простіше кажучи – обважування або обмір. До речі, щороку “рекордсменами” з обважування є кавуни. Можуть бути підпиляні та нестандартні гирі. Серед них – гирі, якими зважували кавуни. Їх маса – 750, 800 грамів замість потрібного 1 кг. А найбільше обдурювала покупців «кілограмова» гиря вагою 555 грамів. Якщо інформація для покупця неточна або викривлена – ми маємо справу з інформаційною фальсифікацією. Наприклад, у хлібобулочних або кондитерських виробах можуть неправильно вказати сорт борошна. Окремий вид інформаційної фальсифікації – приваблива упаковка, що імітує продукт високої якості, тоді як товар всередині далеко не вищого ґатунку. Буває, фальсифікації піддаються не лише маркування та упаковка, а і супровідні документи, що засвідчують якість. Вартісна фальсифікація – це обдурювання покупця шляхом продажу низькоякісних товарів за ціною високоякісних або ж менші коштують як більші. Цей вид фальсифікації найбільш розповсюджений, бо може бути об’єднаний з усіма іншими. Для боротьби з фальсифікацією продукції в Україні діють закони «Про інформацію для споживачів щодо харчового продукту» та «Про захист прав споживачів». За ними, споживачі мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість та якість. А також – на відшкодування збитків, завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією. Тож, при покупці будь-якої продукції будьте уважні та обережні! Звертайте увагу на зовнішній вигляд продукції, на її упаковку та етикетку. Якщо продукція викликає у Вас будь-які сумніви, її краще не купувати, адже від цього залежить Ваше здоров’я та здоров’я Ваших близьких. У разі, якщо Ви все ж таки придбали або виявили фальсифіковану продукцію звертайтеся до Олександрійського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області за адресою вул. Користівське шосе, 2 в м. Олександрія, Кіровоградської області. Відділ безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Олександрійського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області