Аналіз стану виробничого травматизму, професійної захворюваності за І півріччя 2019 року на підприємствах, що адміністративно входять до складу Олександрійського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області. Протягом І півріччя 2019 року страховий експерт з охорони праці відділення приймав участь у роботі семи комісій з розслідування нещасних випадків, з яких в одному випадку проводилося спеціальне розслідування комісією створенною Управлінням Держпраці у Кіровоградській області нещасного випадку, який трапився 06.09.2016 року, решта шість нещасних випадків, з яких один перехідний з 2018 року, розслідувалися комісією створеною керівниками підприємств. Станом на 01.07.2019 року розслідувано 6 нещасних випадків, з яких 4 випадки комісією з розслідування визнанні страховими випадками, тобто пов’язаними з виробництвом та два нещасні випадки не пов’язані з виробництвом. В одному випадку триває розслідування, терміни продовженні до часу отримання експертного заключення. Чотири нещасних випадки пов’язанні з виробництвом, у тому числі два тяжких з можливою інвалідністю потерпілих, трапилися в Олександрійському районі. У місті Олександрії та Петрівському районі нещасні випадки протягом І півріччя 2019 року не реєструвалися. Порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, слід відмітити ріст виробничого травматизму в Олександрійському районі на три випадки. На протязі І півріччя 2018 року був зареєстрований один нещасний випадок пов’язаний з виробництвом, тобто страховий випадок з двома потерпілими на сільськогосподарському підприємстві Олександрійського району. Потерпілими на виробництві у 1 півріччі 2019 року є працівники - безпосередні виконавці робіт, три чоловіки та одна жінка. Їх вік відповідно 40, 44, 61 та 58 років. За видом події один нещасний випадок віднесений до падіння потерпілого з висоти ( з приставної драбини), як наслідок - перелом плечової кістки правої верхньої кінцівки, інші три випадки травмування внаслідок дії рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин і механізмів, а саме: рвана рана правої гомілки отримана від дії ланцюга працюючої бензопили, інший випадок - травматична ампутація лівої ступні на рівні проксимальних відділів плеснових кісток ланцюгом жатки комбайну, та випадок коли деталлю (шнеком) закріпленим в металообробний верстат було захоплено рукав одягу працівника і обертальним рухом зламано обидві ліктьову та променеву кістки лівого передпліччя. Основною причиною травмування працівників є: особиста необережність потерпілої, відсутність, або неякісне проведення інструктажу з охорони праці, коли працівника вперше направили на роботи з ручною бензопилою не провівши йому інструктаж з охорони праці по безпечному її застосуванню та у двох випадках не виконання вимог інструкції з охорони праці самими потерпілими, коли виконання налагоджувальних робіт (регулювання в люнеті деталі, що обробляється) під час роботи верстату проводилося з включеним електродвигуном, а в іншому випадку необхідно було перевіряти і регулювати робочі органи і механізми, надівати і натягувати паси, ланцюги, усувати несправності, проводити змащування, очищати ріжучий апарат, молотильний барабан, копнувач тільки при заглушеному двигуні, що не було виконанно. Відповідно до проведеного аналізу основних причин нещасних випадків (по актам Н-1) за 1 півріччя 2019 року - технічні причини складають 0%, організаційні 75% та психофізіологічні 25% . Іншими словами даних нещасних випадків могло не бути. На першому місці за з’ясованими обставинами їх виникнення є так званий людський фактор. Це поспіх з яким виконувалися роботи, нехтування своїм здоров’ям, правилами охорони праці та безпечного ведення робіт, переоцінка своїх можливостей, а також недостатній контроль посадових осіб за роботою підлеглих, не виконання своїх посадових обов’язків. Протягом 1 півріччя 2019 року до відділення надійшло одне повідомлення за формою П-3 про встановлення професійного захворювання у тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма Маріампольська» с. Луганка Петрівського району, де випадок такої ж професійна патологія реєструвався у І півріччі 2018 року, у працівника тієї ж професії. Випадок професійного захворювання розслідуваний комісією утвореною начальником Управління Держпраці у Кіровоградській області. Складений акт за формою П-4. Отже рівень професійної захворюваності у 1 півріччі 2019 року у порівнянні з 1 півріччям 2018 року залишився на тому ж рівні і реєструється у галузі сільського господарства. На що хочеться звернути увагу. Дані випадки хронічного професійного захворювання зареєстровані у працівників діючого підприємства, працівники якого проходять попередні та періодичні медичні огляди, в тому числі їх проходили і наші професійнохворі працівники. За результатами пройдених медичних оглядів комісією фактично здійснювався їх допуск до роботи за професією в умовах дії загальної вібрації та виробничого шуму. Вказані виробничі фактори Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини в кінцевому результаті визнані причиною їх захворювання. Тому даний факт може навести на думку що до якісті медичних оглядів. Відповідь на наше звернення, до лікувально-профілактичного закладу що проводило медичний огляд, про надання роз’яснень що до швидкоплинного розвитку професійної патології залишило ще більше запитань. Як з’ясувалося, дані хворі під час медичних оглядів не звертали увагу спеціалістів на наявність синдромів, що дали б змогу запідозрити у них професійну патологію, у результаті чого вона була виявлена уже за їх зверненням до профпатолога Кіровоградської обласної лікарні. Отже виконання статті 14 Закону України «Про охорону праці» є як ніколи доречним, а саме працівник повинен дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. Страховий експерт з охорони праці Олександрійського відділення УВД ФССУ у Кіровоградській області І.В.Губко Роз’яснення  щодо лікування застрахованих осіб в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм   Медична реабілітація (відновне лікування) – вид медичної допомоги, що включає систему лікувальних заходів, які спрямовані на відновлення порушених чи втрачених функцій організму, виявлення та активізацію його компенсаторних можливостей, профілактику ускладнень та рецидивів захворювання. Застосування медичної реабілітації в умовах санаторно-курортних закладів допомагає якнайшвидше відновити здоров’я та працездатність людини, зменшити показник первинної інвалідності, підвищити рівень життєдіяльності, а також скоротити терміни тимчасової непрацездатності. Висока ефективність проведення медичної реабілітації може бути досягнута лише за умов обов’язкового дотримання основних принципів: раннього початку, безперервності, послідовності, наступності та повноти надання медичної допомоги хворим, індивідуального підходу та програмування відновного лікування. Відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) здійснюється оплата лікування осіб, застрахованих за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (далі – застраховані особи) в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІV (далі – Закон № 1105) визначено, що для забезпечення відновлення здоров’я застраховані особи мають право на лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм за рахунок коштів Фонду. Медична реабілітація призначається пацієнтам після закінчення гострого періоду захворювання в разі наявності обмежень життєдіяльності та виконання трудової діяльності і спрямована на відновлення здоров’я працюючої особи та повернення її до суспільно-корисної праці, профілактику ускладнень хвороб та зменшення витрат на допомогу по тимчасовій непрацездатності. З метою вдосконалення механізму забезпечення права застрахованих осіб на лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів відповідно до вимог Закону № 1105 та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту застрахованих осіб» від 16.03.2017 № 145 постановою правління Фонду від 13.07.2017 № 39 затверджено Порядок відшкодування витрат за надані соціальні послуги з лікування застрахованих осіб та членів їх сімей після перенесених захворювань і травм у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі – Порядок № 39) та погоджено Міністерством охорони здоров’я України (лист від 23.08.2017 № 3.14-19/1146-17/22760).   Відновлення здоров’я застрахованих осіб за рахунок коштів Фонду здійснюється за профілями медичної реабілітації: - нейрореабілітація (підгострий період інсультів, черепно-мозкових травм); - м’язово-скелетна реабілітація (підгострий період після операцій ортопедичних та травматологічних, ревматологічні захворювання); - кардіо-пульмонарна реабілітація (підгострий період інфаркта міокарда, після операцій на серці; підгострий період захворювань легень, після операцій на легенях; цукровий діабет); - медико-психологічна реабілітація учасників АТО; - реабілітація після оперативних втручань на органах зору; - реабілітація при порушенні перебігу вагітності (ускладнена вагітність); - інша (соматична) реабілітація: підгострий період після оперативних втручань на органах травлення, сечостатевої системи, жіночих статевих органах. Механізм направлення в реабілітаційні відділення санаторно-курортних закладів З 01.01.2018 Порядком № 39 запроваджено принципово новий механізм забезпечення застрахованих осіб соціальними послугами з лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм. А саме, застрахована особа направляється до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу за її вибором відповідно до медичних показань визначеного профілю медичної реабілітації за рекомендацією лікуючого лікаря та за наявності висновку лікарської-консультативної комісії (далі – ЛКК) закладу охорони здоров’я, де перебуває зазначена особа на лікуванні. Після надання висновку ЛКК заклад охорони здоров’я інформує орган Фонду про потребу застрахованої особи (з урахуванням медичних показань та протипоказань) в подальшому лікуванні в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу із зазначенням профілю. Представник Фонду прибуває в заклад охорони здоров’я та разом із хворим заповнює заяву про забезпечення реабілітаційним лікуванням. Застрахованій особі надається перелік санаторно-курортних закладів у розрізі профілів медичної реабілітації, які відповідають кваліфікаційним вимогам для надання послуг з реабілітаційного лікування за профілем його хвороби, та пропонується обрати відповідний санаторій. Далі Фонд узгоджує із санаторієм, обраним застрахованою особою, можливість прийому на реабілітаційне лікування та дату заїзду хворого. Після чого укладається тристоронній договір – між застрахованою особою, органом Фонду та санаторно-курортним закладом. Направлення застрахованої особи з порушенням перебігу вагітності до спеціалізованого реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу за рахунок коштів Фонду здійснюється безпосередньо із жіночої консультації (амбулаторно-поліклінічного закладу). Адресне забезпечення санаторною медичною реабілітацією передбачає підвищення якості надання санаторно-курортними закладами послуг з реабілітаційного лікування та збільшення кількості застрахованих осіб, які зможуть відновити здоров’я в реабілітаційних відділеннях санаторіїв за рахунок коштів Фонду.