Державна податкова служба України інформує

Що необхідно знати про оподаткування об’єктів спадщини (дарування)

Олександрійський відділ податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що з 1 січня 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року.

Відповідно до підпункту 174.6 статті 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 статті 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Оподаткування об’єктів спадщини (дарування) залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (підпункт «а» підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 розділу ІV ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

За ставкою 5 відсотків оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Ставка 18 відсотків застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5 відсотків та 18 відсотків, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року (не пізніше 30 квітня 2021 року) за місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в контролюючому органі.

У разі якщо платник податку, відповідно до норм чинного законодавства, зобов’язаний (має право) надати річну декларацію, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), то ця форма звітності все одно подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Окрім того, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою, то вона все одно повинна подавати декларацію до податкового органу за попередньою податковою адресою.

Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 № 859 (у редакції від 25.04.2019 № 177).

Зазначена норма передбачена підпунктом 164.2.10 статті 164; пунктами 174.2 та 174.3 статті 174 та пунктом 179.2 статті 179 ПКУ.

Про переваги програмних РРО

Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області інформує про зміни до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та запроваджено новації щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО, внесені Законом України № 1017 від 01 грудня 2020 року.

Зокрема, з 1 січня 2021 року РРО або програмні РРО повинні застосовувати підприємці-платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які:

- реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізують ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- реалізують лікарські засоби та вироби медичного призначення;

- надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;

- які перевищили в календарному році обсяг доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Тобто обсяг річного доходу, при перевищенні якого РРО застосовується незалежно від виду діяльності, становитиме 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2021 році такий граничний розмір складає 1 мільйон 320 тисяч гривень).

Програмний РРО має наступні переваги:

вільний вибір для суб’єкта господарювання
відсутність посередників (еквайєра, центру сервісного обслуговування)
відсутність експертизи для комерційних програмних РРО
??????????????пристосовність для будь-якого пристрою, що підтримує операційну систему Windows, Android
онлайн реєстрація в контролюючому органі
виключно електронний документообіг
безкоштовність (програмне рішення ДПС).

Консультативну допомогу з питань реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій можна отримати у Центрі обслуговування платників, який знаходяться в Олександрійській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Кіровоградській області або за телефоном гарячої лінії ДПС України 0-800-501-007.

Деклараційна кампанія - 2021 триває

Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області інформує, що з 01 січня 2021 року стартувала та триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року та нагадує, що подавати декларацію про майновий стан і доходи щороку, за минулий рік це не лише конституційний обов’язок громадян, а й особистий внесок кожного українця у розвиток нашої держави. Від декларування та сплати податків і зборів з отриманих доходів залежить економічний розвиток нашої держави.

Громадянин сам обирає спосіб подачі декларації:

особисто або уповноваженою особою;
поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;
засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Громадяни, які отримували іноземні доходи та знаходяться за кордоном, можуть надіслати декларацію поштою, або в електронній формі, скориставшись приватною частиною Електронного кабінету.

Граничні строки подання декларації про майновий стан і доходи за звітний 2020 рік такі:

- для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року, тобто останній день подання – 09 лютого 2021року;

- для громадян, які відповідно до норм розділу четвертого Податкового кодексу України зобов’язані подавати декларацію, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, декларація подається до 01 травня року, що настає за звітним, тобто останній день подання 30 квітня 2021року;

- для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку, декларація подається по 31 грудня наступного за звітним роком включно, тобто останній день подання – 31 грудня 2021року.

Консультативну допомогу з питань заповнення річної податкової декларації можна отримати у Центрі обслуговування платників та у кімнаті №206 (телефон 73029), які знаходяться в Олександрійській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Кіровоградській області або за телефоном гарячої лінії ДПС України 0-800-501-007.

Платникам податку на нерухомість

Олександрійський відділ податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та /або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункт 266.1 стаття 266 Податкового кодексу України, далі по тексту «ПКУ»).

Згідно підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості та /або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункт 266.5 стаття 266 ПКУ).

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПКУ базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

     а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
     б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
     в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Пільги з податку, передбачені підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до:

-об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта /об’єктів оподаткування перевищує п’ятикратний розмір неоподаткованої площі, встановленої підпунктом 266.4.1;

- об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Відповідно до підпункту.266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та /або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 266.10.1 пункт 266.10 стаття 266 ПКУ).